Як зароджувалося фігурне катання?

Знаєте, що об'єднує Льва Толстого, Вольфганга Гете та Софью Ковалевську? Не лише всесвітня популярність, але й любов до такого виду спорту, як фігурне катання. Слід зазначити, що витоки останнього ідуть в дуже далеке минуле. Таке далеке, що ви навіть собі не уявляєте.

Перші прототипи ковзанів

Дивно, але факт: перші ковзани були виявлені ще бронзової доби. Вони були сконструйовані з кісток тварин і, звичайно, не годилися для виконання елементів фігурного катання. Проте древнім мисливцям кістяні ковзани надавали перевагу в швидкості. Знаходили подібні конструкції по всій Європі і навіть на території сучасної Одеської області. До речі, саме на березі Південного Буга були знайдені найдревніші ковзани.

Народження фігурного катання

Про зародження безпосередньо фігурного катання можна говорити вже з моменту винаходу залізних ковзанів. Вони з'явилися в Нідерландах на початку 14 століття, а вже в 18 сторіччі в Британії були організовані перші об'єднання любителів цього виду спорту. Саме на англійських теренах були розроблені правила і обов'язкові фігурні елементи змагань. І якраз саме завдяки британцям, а не голландцям «крижаний» вид спорту поширився по планеті Земля. Дуже швидко катання на льоду набуло популярності на американському континенті. Там не лише створюються клуби фігуристів, але й вдосконалюється техніка виконання фігур, а також розробляються нові моделі ковзанів. Варто відзначити, що довгий час після зародження, фігурне катання виконувалося в дуже манірний «британський» спосіб. Проте американець Джеймс Гейнц зробив справжню «льодову» революцію. Оскільки він був не лише ковзанярем, але і танцюристом, йому захотілося додати до катання на льоду ритмічності та граціозності. Окрім того, саме Гейнц міцно прикрутив ковзани до чобіт, а раніше вони кріпились ремнями.

Перші чемпіонати і чемпіони

Перше офіційне визнання катання на льоду видом спорту відбулося на Конгресі ковзанярів в 1871 році. А ось перші європейські змагання були проведені вже через 11 років у Відні. Треба сказати, що в них змагалися виключно чоловіки. Перший чемпіонат світу, правда, неофіційний відбувся в Росії. На це змагання, присвячене 25-річчю Юсупівського катка, були запрошені найсильніші фігуристи Америки і Європи. Всього було 8 учасників, найвправнішим з яких виявився росіянин Олексій Лебедев. Вже через чотири роки знову в Росії пройшов офіційний світовий чемпіонат, в якому переміг фігурист з Німеччини Гілберт Фукс. Офіційні змагання по фігурному катанню серед представниць прекрасної статі провели лише в 1924 році. Через 6 років всі чемпіонати серед жінок і чоловіків стали проводитися спільно в один і той же час. Так зародилося парне катання.

Відомі фігуристи довоєнних часів

Окрім згаданих вже фігуристів, до успішних спортсменів довоєнного часу також відносяться німці Ганна Хюблер і Генріх Бургер, що стали першими чемпіонами в парному катанні. Найбільш титулованою була норвезька одиночка Соня Хені. Її унікальні довільні програми, більш схожі на балетні постановки, посприяли виведенню жіночого катання на новий рівень. Соня виграла 10 світових чемпіонатів і 3 олімпіади, після чого пішла в професіонали. Серед чоловіків найбільших висот досяг фігурист з Австрії – Карл Шефер. Після закінчення війни фігурне катання не лише відроджується, але й квітне як вид спорту з новою силою. Проводяться нові змагання, завдяки яким «запалюються» нові імена. Сьогодні сміливо можна стверджувати, що фігурне катання межує із справжнім мистецтвом, а визначати кращого серед спортсменів стає все складніше.